14 – 15 червня стали справжнім авто-вікендом для Буковини. Поблизу містечка Вижниця Чернівецької області у суботу відбувся перший етап Чемпіонату України з гірських гонок «Карпати 2008», а вже наступного дня — другий етап Кубку Автомобільної Федерації України зі спринт-ралі з такою ж назвою.

Гонка на Німчичі
Гірські перегони відбувалися на південному підйомі перевалу Німчич. Автомобілістам потрібно було здолати по три кваліфікаційних і три обов’язкових залікових підйоми. Оскільки ознайомлення з трасою гонки, окрім передбачених тренувань безпосередньо перед змаганнями, було заборонено, то вже з раннього ранку рев форсованих двигунів спортивних болідів зібрав натовпи вболівальників. Небо над перевалом затяглося важкими темними хмарами і гірська гонка тривала під акомпанемент дощу, проте непогода не згасила запал, навпаки, вона додала гостроти і яскравості змаганням — «заноси» автівок на мокрій дорозі й фонтани грязюки з-під коліс додавали всім адреналіну в кров. Та й траса, обрана організаторами змагань, була «недитячою» —  на відрізку ґрунтової дороги довжиною 2,85 кілометра автогонщиків чекало близько 30 поворотів, а перепад висот сягав майже двохсот метрів. Отож, не обійшлося без аварій та поломок. Ще на тренуваннях у однієї із «бойових вісімок» (ВАЗ 2108) розірвало двигун і шатун разом із шматком поршня просто вивалився на дорогу. А під час залікових підйомів у «Таврії» (ЗАЗ 1102) вилетіла рульова тяга і машина зовсім вийшла з-під контролю, проте пілот зумів скерувати автівку так, що вона минула натовп вболівальників і зупинилася в кущах, вдарившись в бетонний стовп парапету. На щастя, ніхто не постраждав, а гонщик продовжив боротьбу наступного ж заїзду. Загалом, з різних технічних причин, п’ять автівок зійшли з траси і вибули зі змагань.

Пілоти на старт
Поборотися за першість у гірських гонках з’їхалося 34 автомобілі з восьми регіонів України — Києва, Закарпаття, Івано-Франківська, Чернівців, Хмельницька, Львова, Дніпропетровська та Одеси. Змагання проводилося у чотирьох кваліфікаційних категоріях — А1 (для автомобілів з робочим об’ємом двигуна до 1400 кубічних сантиметрів), А2 (до 1600 кубів), А3 (до 2000 кубів) та А4 (більше 2000 кубів). Окрім цього, визначалися також переможці в абсолютному та командному заліках.
Лідером серед усіх моно привідних автомобілів і переможцем у класі А1 став пілот ВАЗ 2108 з міста Кам’янець-Подільський, що на Хмельниччині. Двадцятичотири річний Андрій Небесний став наймолодшим чемпіоном і створив справжній ажіотаж навколо — хоча його авто належало до класу А1 (автівки з найменшою кубатурою двигуна), результати були дуже близькими до потужних повнопривідних Mitsubishi Lancer Evo, що виступали в класі А4. «Я займаюсь авто-перегонами з 13 років і можу з упевненістю сказати, що всім, чого досяг, завдячую двом людям — моєму батьку Іону Небесному та тренеру Юрію Рибаку.» , — розповідає Андрій. —  «Хоча тато ніколи не займався перегонами на професійному рівні, з дитинства пам’ятаю, що він був справжнім фанатом цього виду спорту і не пропускав жодного етапу змагань. От він і передав мені як любов до автівок та швидкої вправної їзди, так і всі відповідні навики та вміння.» Окрім численних перемог на етапах Чемпіонатів України з картингу, на рахунку Андрія вже є дві бронзи в авторалі на Кубку Вінниці 2004 року та Кубку Європи в Ялті 2006 року, а також золото на Кубку України зі спринт-ралі у 2005 році.
Першу сходинку в класі найпотужніших авто і абсолютну першість у змаганнях з гірських перегонів здобув Валерій Разумовський з Дніпродзержинська Дніпропетровської області. Він вже був абсолютним чемпіоном України з гірських перегонів три роки поспіль — у 1999 – 2001 роках, а у 2004 здобув перемогу в абсолютному заліку на Чемпіонаті України з авторалі. Валерій «хворіє» гірськими перегонами та авторалі вже 22 роки. Цього червневого Вікенту він вперше з’явився на професійній автоарені після півторарічної перерви, тож його повернення було справді тріумфальним. 
Впритул до лідера, з різницею у пів (!) секунди, фінішував Київський гонщик Володимир Петренко, що був незмінним лідером цих змагань останнього сезону. Третю позицію у класі А4 та загальному заліку зайняв Вадим Трутнєв з Ужгорода. Закарпатський гонщик вперше виступив на Mitsubishi Lancer Evo, а до цього він керував двокубовим ВАЗом, і вже зараз можна з упевненістю окреслити переможну перспективу молодого пілота у боротьбі з корифеями авто-перегонів. Залишилося звикнути до нового «залізного коня» і відточити свою вправність керування ним.
У класах А3 та А2 перемогу здобули відповідно ужгородець Мирослав Василенко на Opel Astra та киянин Павло Гонтовий  на Škoda Felicia, що здобули п’яту і шосту сходинки в абсолютному заліку. Родзинкою змагань стала участь єдиної жінки-гонщика Ірини Сікорської з Чернівців на ВАЗ 2108 у класі А2 та наймолодшого пілота — тринадцятирічного Ярослава Кирищука з Луцька, що виступав у А3 на Volkswagen Golf.       

Ралійні каруселі
Другий день Вижницької автофеєрії знову не посміхався сонцем і безхмарним небом. Тим не менше, ані похмурий ранок, ані запаморочливі перемоги й болісні поразки гірських перегонів не затьмарили недільних змагань. Вже о восьмій ранку до заасфальтованого майданчика в селі Іспас біля Вижниці поз’їзджалися учасники ралі-спринту, щоб підготувати свої автівки до змагань, а менш ніж за годину там залишилися лише рембригади. Змагання стартували опівдні, тож треба було встигнути ознайомитися з двома відрізками траси довжиною 12 і 9 кілометрів, та потренуватися вдосталь. Попереду чекало близько 20 несподіваних і крутих поворотів та різкі перепади висот, до того ж мокра від дощу й слизька дорога, разом з калюжами і вибоїнами становили реальну загрозу. Окрім того, на деяких відрізках трас було розкладено по три спеціальні змійки для гасіння швидкості автомобілів —ретардери. «Середня швидкість боліда на окремому відрізку траси не повинна перевищувати 125 кілометрів на годину.» — пояснює директор змагань Іван Мельничук. — «Ретардери розкладаються на дорогах, щоб зменшити швидкість авто до 60 – 70 кілометрів на особливо прямих та безперешкодних частинах траси».
До участі у змаганнях попередньо зареєструвалося 28 учасників — штурманів та пілотів. Проте, з різних причин, стартувало лише 20 машин, а як стало відомо з фінального протоколу, у залік потрапило всього 16. Кількість ексидентів з автомобілями значно зросла — цього разу 3 автівки перекинулося, деякі злітали з траси у кущі та кювети, а ще кілька спіткали технічні поломки, неполадки в системах вентиляції, подачі пального та гідроудари двигунів. На щастя, постраждали лише автомобілі, та й організатори змагань стверджували, що відсоток «доїзду» учасників досить високий, як для змагань такого рівня.