ти і віршики пишеш?!!! ух ти, давай кидай, цікаво)

не знаю чі емо не знаю чі гарні але мої мої життєві правди..

коли життя переверне
тебе і все навколо тебе
коли нарешті стане так
як мріяв ти з дитинства
і все погане лишуть тут
яскраве піде далі
тебе з собою заберуть
у пристрасті кохання
і будеш мати ти тоді
своє важливе місце
у цьому сірому житті
своє найяскравіше
щоб знали всі
ти не такий
не станеш ти ніколи сірим
не змусять посірити
але тоді лиш
коли кохання стане
на землі можливим..

Как трудно быть на едине
Плохие мысли в голове
И некому сказать люблю
Как трудно жить
Не быть любимой
И дерзко плакать
В тишине
Теряя силы
Незнаю я как и кому
Сказать люблю
В какое время
Не навредить
И не быть в гневе
Верить в слова
В поступки
И в движенья
И думать головой
А не инстинктами
И быть собой ..
Верить в слова
А нужна ли
А есть ли смисл
А может просто помолчать
Поступкам волю дать
А может просто ничего
Забыть и всё…
Что делать дальше как мне быть
Ты думаешь смогу забыть
Да нет не в етом дело
Любви нет места в моем теле

чому життя дарує свято
і посмішку у літній дощ
а інколи тихенький плач
і сум зимою у сніжок
чому природа вміє
так..
людина тут безсила
чого життя не справедливе
чому залежим ми від чогось
і як змінити нам всю суть
цього сіренького життя
як стати яскравішим
щоб вірили у нас
і прагнули чогось
шоб було все
не так як всюди
щоб були ми і було щось..

коментуйтЕ, якщо сподобається я кіну ще.. в мене їх досить багато..

чому ж ні?
це білі вірші
я канєшна не емо
але буває пишу шось подібне(

Яскраві погляди,
В зіницях бісики,
Рожеві блискітки
Дивлюсь на них.
Даруєш усмішку
В гарній коробочці
З рожевим бантиком
Хіба не клас?!!!
Яскравим фантиком
Ти був моїх рутинних днів
І снів...
Тепер умри!!!
Ковтай свої листи
Повні брехні!
І поверни мені
Даровані тобі ті дні..
Хоч ні...
Залиш собі!
Там де підеш,
Можливо й пригодяться.
Як не стараться,
Яскраву рану,
Твою зраду
Не затреш...
Ти не уб*єш?
А я уб*ю...
Люблю...

афигезный стишок,очень красиво сказано

да..вот такая она- любовь...